Тяжке життя перебіжчика

Важке життя ватного пропаґандиста! Останній місяць я написав кілька статтей про цей вид. По реакції читачів бачу, що треба трошки додати та узагальнити. Читайте уважно — повторюю у доступній формі важливі думки.

Ми завжди маємо безліч варіантів, як вчиняти, щоби і нам було добре, і оточуючим. Чим ми вищого рівня розвитку, тим ми більше таких варіантів бачимо. Тим краще і нам, і тим, хто поруч. Тим очевидніше, що світ стоїть на добрі. Тим менше у житті такого, що змушує сумніватися у даному твердженні. Етика — раціональна.
Більшість людей завжди могла і старалася так мислити, тому людство поступово розвивалося. Але якась частина людства — так жити не хоче. Когось із них можна виправити, а когось — ні. Хороші люди і погані. Погані виправні та погані невиправні. Якого різного підходу потребує кожна ґрупа!
У кожного народу є представники усих трьох ґруп. Але практика показує, що дуже різне між ними може бути кількісне співвідношення. Мало того, нація — дуже складна система. Хороших людей у ній може бути багато, але влаштування таке, що керують — завжди негідники, садисти, жахливі люди. Є миролюбні нації, які за всю свою гісторію ні на кого не нападали, а є — злочинні, які завжди вели загарбницькі війни. Тому ідея, що хороших і поганих народів не буває — хибна.
Хорошим народам треба об’єднуватися проти імперіалізму. Хороших людей із поганих суспільств — рятувати, допомагати їм об’єднуватися та “перезасновувати” свою державність, перебудовувати національну ідентичність.
Зомбі, хворі, ображені на життя та неосвічені — потребують допомоги хороших людей і тому треба вміти переаґітовувати та допомагати кожному. Ті, хто іде на злочини свідомо — мають бути ізольовані від суспільства. В Україні всяких таких дуже багато. У Росії — очевидно ще більше. Але є принципова відмінність — Росією в усих її “перевтіленнях” погані люди завжди правили і завжди правитимуть, поки вона не зникне остаточно.
Тому я весь час пишу, що саме існування Росії — причина воєн, злиднів, гальмо проґресу. Що воно несе утиски хорошим людям всього світу та розкішне життя — поганим. Практично у кожній статті я пишу, що Росія має припинити своє існування. “Картаґен має бути зруйновано”.
І на нас — особлива відповідальність за це. Україна колись теж була імперією і завойовувала чужі землі. Від того Росія і виникла. За старі гріхи вона нас тепер і мучить. Працюючи над ліквідацією Росії, ми звільняємо не лише себе, але й безліч народів, які колись були втягнуті до імперської орбіти. На місці Росії буде кілька національних процвітаючих держав, так як на місці Римської імперії з часом утворилися сучасні европейські держави.

Важке життя ватного пропаґандиста! Називають тебе пропагандоном, тому що ти пропаґуєш Лугандон. Постійно треба пам’яти, як де і коли збрехав. Гроші щастя не приносять, бо у когось їх завжди буде більше. Убити можуть у будь-який момент — свої ж у першу чергу. Весь час доводиться сваритися і розказувати, як усе погано — інаше русскіє люді не дивитимуться, не слухатимуть, і лайків та репостів від них не дочекаєшся.
Дрібному “журналістику” – набагато легше. Раеалістичні куратори багато не вимагають. “мноґіє народньіє командіри в чєтирнадцатам ґаду занімалісь атжимамі, сажалі нєвіновних в падвал, расстрєлівалі, ґрабілі, убівалі… ох… єслі би нє рассія прішла в чєтирнадцатам і нє трєснула желєзним кулаком па сталу!” “товарищи из Партии регионов, повышайте, наконец-то, статус русского. Никакого восстания не будет восставать некому. Просто бандеровцев уже давно нет. Приятная новость.” “Тягнібок на мєня смотріт і думаєт: от би єго ґрохнуть! Но он етого нє дєлаєт, потому что думаєт о послєдствіях. А любой би наш — донєцкій, кієвскій, мАсковскій — взял би да і ґрохнул, і пашол. Наш такой — сначала дєлаєт, а патом — думаєт.” – пише Чаленко.
Чи може він уже поміняв прізвище на Чаленковъ? І як до нього звертатися — ґаспадін або таваріщ?
Але найбільший його перл: “Ми, бєзусловна, адін народ. І я іскрєннє вєрю, что вскорє ми вассаєдінімся, как Восточная і Западная Ґєрманія.”
Ви знаєте, що возз’єднання Німеччини мало форму ліквідації східної тоталітарної держави, і що земля, яку топтав путін — ще й досі залишається менш розвиненою? Західні німці дуже довго платили спеціальний податок, щоби “витягнути” східних німців.
Тому вибачте, пане Чаленко, ми квапитися із возз’єднанням не будемо. Спочатку добре навчимося вирішувати свої проблеми. Потім почнемо допомагати хорошим людям на території злочиної РФ. Вам, здається, неможливо допомогти. Вибачте.

Нам зараз пощастило у тому, що московія — слабша, ніж будь-коли і ця війна — найм’якша. Щоби виграти її (і це, з іншого боку — єдиний шлях), треба просто бути розвиненими. Успішними, тобто ставити правильні цілі та досягати їх. Тоді ми будемо щасливі, а ворожа імперія — від заздрощів та немочі — сама розвалиться.

Опубліковано у Новини. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *