Нам Конституція триста років потрібна!

У Квітні 1710го року наш Гетьман Пилип Орлик в евакуації уклав першу у світі конституцію держави. Якщо розуміти, наскільки важлива конституція, нам пощастило: в Україні два Дні Конституції. Не тільки 28го Червня, але і 5го Квітня. Даваймо поміркуємо, чому конституція — це важливо, і Конституція Пилипа Орлика — зокрема.

На жаль, не конституціоналіст я. Лиш трошечки цікавлюся. Народ наш — теж цікавиться дуже трошечки. Навіть у “Просвіті” я чув неодноразово, що “навіщо Майдан Конституції”. Коли я був підлітком і вивчав, як усі, правознавство, я думав: “Навіщо ця конституція? Там усе дуже розмито. У деяких країнах її нема. Он — у Великій Британії нема. Вона і нам не потрібна”.

Пізніше, отримавши вищу гуманітарну освіту та прочитавши усю Конституцію України, трохи матеріалів про неї та конституції інших країн — я зрозумів, який це важливий закон. І яка велика честь, що саме українці перші скористалися цією назвою і прийняли один із перших у світі законів такого типу. За призначення, структуру, застосування і можливі варіанти розвитку нашої Конституції — поговоримо у Червні, а зараз — трохи за Конституцію Пилипа Орлика.  

Нагадаю, що Пилип Орлик походив зі шляхетського бєларуського роду, який ішов від чехів. Пов’язавши своє життя з Україною (на службі в управліннях церкви та Війська Запорозького), він став із часом близькою до Гетьмана Мазепи людиною. Після поразки у Полтавській битві вони разом евакуювалися до Османської імперії (на територію сучасної Молдови у Бендери). Там Мазепа помер, а Орлика 50 старшин Війська Запорозького обрали наступним Гетьманом. Вибори були між трьома кандидатами, кожен надавав свою проґраму. Конституція Пилипа Орлика — це і була його проґрама, “угода між Гетьманом і старшиною”, яка після обрання вступила в дію. Конституція окреслювала структуру влади, основні засади соціальної та реліґійної політики у Війську Запорозькому, мала забезпечувати широкі на той момент свободи українському народові під протекторатом Швеції.

Наступного року, у союзі з кримтатарами і поляками, Орлик висунув свої війська проти Московії з метою повернути фактичний контроль над українськими землями. Населення здебільшого підтримувало “мазепинців”, але доводилося воювати у тому числі із українськими лояльними до московського царя військами. “Політичний реалізм” Мазепи, що він багато років співпрацював з московитами і давив антиросійську опозицію, дав сумні плоди. Повстання Мазепи проти Петра 1709го року не змогло переважити той неґатив, у який було втягнуто наш народ і закінчилося програною громадянською війною.

Від епохи Мазепи, який мав величезний вплив на українську культуру, Конституція Пилипа Орлика містить такі пережитки та забобони, як книжну мову (пізніше москалі привласнили її собі та зараз брешуть, що це була російська), вжиток назви “Мала Россія” як синоніма до слова “Україна”. Це не знецінюю роботу Орлика, але показує, за яких несприятливих умов він працював і відбувалося наше державотворення, і це треба знати.

Ми шануємо Мазепу, але могли би шанувати його значно більше, якби він присвятив все своє життя боротьбі з Московією. Він би міг тоді стати спасителем України.

Пилип Орлик, отримавши булаву після нього, зробив усе, що міг для звільнення батьківщини з-під ординського іга. Його конституція, яка у початковій формі містила систему противаг і стримувань, гілки влади і права людини, проевропейські засади зовнішньої політики — була ідеолоґічною основою майбутнього визволення.

Визволення тоді не настало. Українцям, за їхні гріхи, судилося на триста років зануритися у морок Московії. Але і зараз нам є великим нагадуванням, що українці приймали ще на початку 18го століття одну із перших у світі суспільних угод, тоді як росіяни хапалися за абсолютизм, розганяли Державну Думу, ще у двадцятому.

Потім Росія кинулася розбудовувати страшний тоталітаризм і переродилася у найбільш грабіжницьку державу за всю історію людства, Україна же — досі тримає удар цієї ненажерливої потвори.

Як і раніше — велика подяка нашим однодумцям із вільної Европи, братство із якими показує спільність правових традицій.

Опубліковано у Новини. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *