ПОТужные вышибалы

Акция полного абсурда неделю назад была проведена активистами «Патона» во главе с их лидером Павлом Онищенко, который преподносит свою организацию как главную по борьбе с наркоманией в городе. Молодые люди успели поголосить под местными управлениями полиции и СБУ, высказывая их руководителям свое недоверия.

Как оказалось главными лозунгами этого «протестного» движение выступает борьба с «крышиванием» незаконной вырубки лесов (держите видео где Павел и его молодая команда лично оценивает нанесенный ущерб лесным массивам регионаhttps://www.youtube.com/watch?v=5rWQ-6T1pJM&has_verified=1), а также, неудовлетворенные работой следственных органов по расследованию уголовного производства по отношению к бывшему руководителю Октябрьского лесхоза Сыса. Кроме этого, Онищенко заявил о бессилии действующей власти и правоохранительной системы  в борьбе с коррупцией, в связи с чем, и приходится проводить подробные акции.

В чем же ирония?

Примерно год назад, наш «уважаемый» Павел проводил всем известную борьбу против распространения наркосодержащих медицинских препаратов в аптеках города Харькова. Идея может и правильная, но как оказалось самое интересное в тени, под идеей борьбы с наркоманией, Павел преследовал личные меркантильные интересы.  Запугав владельцев сетевых аптек «разгромом» со стороны активистов, Онищенко предлагал за умеренную сумму наделять ту или иную аптеку полной «неприкасаемостью».

Впрочем, эйфория с аптеками прошла, Павел начал заниматься  безрезультатными попытками пропихнутся в парламент от оппозиционного блока, его же активисты изредка давали о себе знать. Проиграв на выборах, Павел начал искать новые возможности подзаработать, ведь тратить у него есть на кого, как минимум три голодные рты девушек, и конечно же честный труд его не устраивал, это слишком банально для такой одиозной личности.

Хорошо, что подвернулась тема с вырубкой леса и следствие над лесорубом Сысой, Онищенко решил, поймать двух зайцев,  пополоскать нервы местным правоохранителям, обвинив их в «крышевании» коррупции, и получить не плохую прибыль, которую ему обеспечит действующий руководитель выше упомянутого лесхоза, который явно не хочет что бы дело по его предшественнику закрыли. Сумма гонорара за уличные представление была согласована в размере 10 тис. вечно зеленых. В итоге, истинные борцы за права пошли в очередной раз показывать свое оплаченное шоу, свидетелями которого стали многие харьковчане накануне выходных.


Опубліковано в категорії: Новини | Прокоментуй!

Яблочко от яблоньки недалеко падает. Или 9 лет прошло, а методы все те же…

Когда в полдень 30 января Харьков всколыхнула весть о драке, затеянной одиозным лидером Азовского движения Сергеем Величко по клички «Чили-Вили», последующей перестрелке и взрыве гранаты возле «Дома ребенка» по улице Кузнецкой, я почему-то вовсе не был удивлен. Скорее меня позабавили последующие нелепые комментарии руководителей «Национального корпуса» о том, что, якобы, Величко не имеет отношения к этой банде, претендующей на роль авангарда национал-патриотического движения Украины. Они внезапно «забыли», что именно С.Величко является соучредителем Харьковского областной партийной организации ПП «Национальный корпус» и выдвигался кандидатом в народные депутаты от этой партии по объединенному списку со «Свободой» в прошлом году. 

Так вот, «Чили-Вили» и есть истинное лицо Национального корпуса – главарь отморозков из числа банд футбольных фанатов, «ветеран АТО», отправившийся в батальон «АЗОВ» не из любви к Родине, а просто за острыми ощущениями и деньгами, вор, позорящий Украину за рубежом (довольно вспомнить его задержание в январе 2019 года в Дании за кражу в магазине), вымогатель и бандит, прикрывающийся близостью к руководителю «Национального корпуса» А.Билецкому.

И сразу вспомнилось, как тот же Билецкий в августе 2011 года также устроил разборку со стрельбой на улице Рымарской и был задержан за разбой и незаконное хранение оружия (переделанный пистолет «Зораки»). В то спокойное время гранату было просто так не достать, но если б она у него была, то он бросил бы ее недрогнувшей рукой.

Ценой освобождения А.Билецкого и его последующего взлета на «политический олимп»,  тогда стала расписка о негласном сотрудничестве с органами, которая по сей день пылится в высоких кабинетах МВД.

Вот и Величко, ни от кого не прячась после перестрелки в центре города, обедает в ресторане «Никас» и ждет, когда его «примут» и предложат сотрудничать. В общем, Билецкий растит достойного приемника и ничего не меняется….

Волосы у Билецкого успели отрасти, а Величка (крайний справа) еще не обрили.

Опубліковано в категорії: Новини | Прокоментуй!

Не заважайте українським підприємцям зберегти спрощену систему оподаткування

Дійсно, у цікавий час ми живемо. Час коли наші діти розуміють, що сподіватися можна лише на себе, а ми звикли сподіватися на долю, довіряти чиновникам, депутатам, вірити у різні інститути, вірити, що держава за нас і для нас. У те, що люди, які проводять реформи, впевнені у їх необхідності, а депутати, які приймають закони, в повній мірі розуміють їх наслідки.

І от ніби ми розуміємо, що щось пішло не так, що з тими людьми, яким ми безмежно довіряємо, необхідно поділитися нашими знаннями та досвідом. Ми проводимо ряд акцій протесту, тоді ще проти законопроектів, а згодом і проти прийнятих ВРУ законів №128 та №129 щодо зміни системи оподаткування, введення РРО. Ділимося думками про те, що збереження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності необхідне для економіки нашої держави. Нажаль, нас досі не почули. І цей факт об’єднує все більше підприємців по всій Україні. Нас не чують! Тому ми виходимо на вулиці своїх міст, ідемо до Києва під Офіс Президента та відстоюємо свої права під Верховною Радою.

Саме бажання зробити нашу державу краще і впевненість у тому, що спрощена система оподаткування необхідна для збереження мікробізнесу та розвитку нашої економіки, об’єднала людей по всій Україні. Дуже хочеться довести необхідність скасування дії законів №128 та №129, для цього вже пройдено важкий шлях чисельних акцій протесту, блокування Офісу Президента, сутичок з правоохоронцями. Другий етап – підписання меморандумів з політичними силами. Наразі проводяться зустрічі з народними депутатами, відстоюються права мікробізнесу на Комітетах Верховної Ради, готуються пропозиції, як зберегти спрощену систему оподаткування та відділити великих від мікропідприємців. Така робота дає певні плоди такі як реєстрація законопроекту Полякова.

Говорити про свідомих людей, героїв руху (нажаль, після його розколу не знаю, як його правильно назвати) нема необхідності, проте варто згадати одну із його псевдолідерів.

Мова піде про одіозну Валентину Коробку – недалеку хамовату неохайну жіночку, яка звикла брати на арапа та впевнена, що може зібрати тисячі людей. «Королева ринків» та «лідер податкового майдану» знає відповіді на всі питання та знайома зі всіма політиками, людина яку боїться Доротич та Ємельдеш, так як саме вона і лише вона лідер підприємців. Голова Вільної профспілки підприємців провела блискучу просвітницьку роботу серед підприємців напередодні акцій протесту у Києві, а по факту, – «гастролювала ринками України» із власною агітпрограмою поповнення лав своєї профспілки та привернення інвесторів. Саме тому, започаткована нею історія з палаткою для проживання соціально незахищеного середовища, що триває по сьогоднішній день, виглядає досить цинічно як і всі інші афери Коробки. Варто згадати ще одну історію з невідомо куди витраченими коштами, призначеними для потреб SAVE ФОП. Проблема в тім, що потреби у всіх різні.

Насправді, ця жінка, яка біля 20 років торгує на ринку, викликає захоплення її силою і витривалістю, вмінням вести полеміку від якої, мабуть, братки тікали зі словами «это не женщина это беда», здатністю захистити себе і свої інтереси. Але зараз йдеться про інтереси всього малого бізнесу України і його повинні представляти свідомі виважені люди, які чітко розуміють, що роблять і до чого це призведе. В таких речах не варто бути лайливій жіночці, яка за власним криком не здатна розчути опонентів та ще й слабкій на гаманець. Жодної цілі облити брудом літню жіночку, проте, зберегти спрощену систему оподаткування просто необхідно, а вона хай і надалі «риночних братків» лякає, такі на кожному ринку потрібні щоб жодна наволоч підприємців не кошмарила.

Слід поважати зусилля свідомих людей і не має значення який рух вони представляють, рух за збереження спрощеної системи оподаткування чи рухSAVE ФОП, мета у них одна – відміна законів №128, 129. І не варто сумнівним «тьотям» їм заважати, ділити мікробізнес на власників магазинів, приватних підприємців, які здійснюють свою діяльність на ринках, айтішніків та інше. Не Вам, шановна пані, вирішувати чи виходити людям на підтримку законопроекту Полякова. Вивчайте краще законодавство України та нарешті отримайте правову освіту, для того, щоб окрім крику і хайпу Ви могли відстоювати права членів своєї профспілки. Де ви були у 2016 році коли ліквідували торгові точки біля станції м. Оболонь, м. Харківська, Політехнічний інститут? Нам не потрібні провокації сутички та потерпілі, нам потрібно зберегти спрощену систему оподаткування.

Орест Лютий

Опубліковано в категорії: Новини | Прокоментуй!

Хрещення Господнє! Шлях до миру і єдності!

Хрещення Господнє (Водохреща) – одне з найстаріших та найшановніших християнських свят. Також воно є третім та завершальним великим різдвяно-новорічним святом. Православні християни разом з греко-католиками традиційно відзначають його за юліанським календарем 18-19 січня. У православній традиції свято Водохреща вважається одним з п’яти важливих подій життя Ісуса поряд із Преображенням, Розп’яттям, Воскресінням та Вознесінням. Згідно біблійних текстів, в цей день в річці Йордан біля старовинної паломницької переправи Віфавара Іоан Хреститель (Предтеча), який пророкував прихід на землю месії, здійснив обряд хрещення майбутнього спасителя Ісуса Христа. Разом з цим святом віруючими відзначається також інше християнське свято – Богоявлення Господнє. Біблія вказує, що під час хрещення Ісуса Христа в Йордані Бог-Отець промовив з неба: «Ти є Син мій любий, у тобі – моє уподобання», а Святий Дух у вигляді білого голуба зійшов на Христа з небес.

Свято Водохреща для нас є яскравим прикладом самобутньої української православної обрядовості. Воно увібрало в себе не тільки ряд ранньохристиянських традицій та обрядів, а й язичницьких пережитків, центральне місце серед яких займають ритуали, пов’язані з магічною властивістю свяченої води. Освячення її відбувалося або при церквах, або просто на відкритих водоймищах. На річці чи озері з льоду вирубали монументального хреста («йордан») та ставили його поруч із ополонкою. Скульптурне зображення хреста нерідко обливали буряковим квасом, від чого воно ставало червоного кольору. Вважалося, що освячена йорданська вода отримувала велику духовну та магічну силу, здатна була не тільки зцілювати душу та тіло людини, а й відганяти злих духів та іншу нечисть. До сьогодні зберігається добра традиція окроплювали йорданською водою людей, оселі, майно. Вважається, що після цього їх будуть оминали нещастя та негаразди.

Нехай у це світле свято не тільки у міжконфесійній сфері, але й в усій країні, панує мир та злагода, а душі людей наповняться радістю та спокоєм. Важливо пам’ятати, що незважаючи на всі виклики перед нашою державою, виключно від нас самих, від наших зусиль, від нашої єдності залежить подальша її доля. Ця єдність повинна поширюватись на українську родину, культуру і безумовно церкву. Незважаючи на будь-які розбіжності, потрібно йти шляхом порозуміння, а не ненависті один до одного, та усім разом, православним братам і сестрам, розбудовувати нашу рідну України.

Нехай свято Водохреща стане для кожного джерелом світлої радості, духовного очищення, зміцнення віри в добро. В ці святі дні хочеться кожному побажати міцного здоров’я, кріпості духу та Божого благословення. Христос Хрещається! Славимо Його!!!

Опубліковано в категорії: Новини | Прокоментуй!

З Днем Сухопутних сил, Захисники!

12 грудня в Україні відзначається національне професійне свято всіх військовослужбовців Сухопутних військ України, які є головним носієм бойової могутності Збройних Сил України. За своїм призначенням та обсягом покладених на них завдань вони відіграють вирішальну роль у виконанні Збройними Силами своїх функцій як у мирний так і у воєнний час.
Сьогодні безперечно професійне свято, його щороку відзначають саме 12 грудня, після встановлення Указом Президента від 18.10.1997 року. Вперше ці війська сформували в Збройних Силах України ще в 1996 році. Підставою став Указ президента відповідно до статті 4 Закону України «Про Збройні Сили України». В Україні це найчисленніші війська, які за чисельністю складають майже половину всіх Збройних Сил України.
Сучасні Сухопутні війська Збройних Сил України – це багатофункціональний організм, який складається з механізованих і танкових військ, ракетних військ і артилерії, армійської авіації, частин і підрозділів протиповітряної оборони, спеціальних військ, частин і установ, технічного й тилового забезпечення.
До складу Сухопутних військ Збройних Сил України входять: механізовані і танкові війська, ракетні війська і артилерія, армійська авіація, війська протиповітряної оборони. Сьогодні всі, хто має відношення до цих військ, святкують своє професійне свято. Основу керівництва угрупуванням Сухопутних військ складають оперативні командування: територіальне управління “Північ” – зі штабом в Чернігові, Південне -в Одесі , Західне – у Львові та Східне – у Дніпрі.
Нині особовий склад Сухопутних військ Збройних Сил України з честю виконує свій обов’язок перед народом, демонструючи вірність військовій присязі, відповідальність, високий бойовий вишкіл і професіоналізм. Як найчисельніший вид та основа бойового потенціалу Збройних Сил України, Сухопутні війська несуть найбільше навантаження та відіграють вирішальну роль у ході виконання завдань антитерористичної операції щодо забезпечення територіальної цілісності та недоторканності кордонів держави.

Необхідність мати сильну і готову армію відчули на собі багато країн, в тому числі і Україна. Збройні сили країни з кожним роком ставали все слабшим, адже зброя розпродавалося, виділені гроші йшли не за призначенням, а особовий склад ЗС розпускався. Справа в тому, що чиновники та жителі країни і уявити собі не могли, що рано чи пізно їм знадобитися боєздатна армія. Однак вона знадобилася в самий несподіваний момент. Тому армію довелося відновлювати на руїнах існували збройних сил.

У 2014 році Російська Федерація скористалася тимчасовою політичною дестабілізацією всередині України і розпочала проти нас війну. Анексувавши Кримський півострів, наш сусід націлився на південно-східні регіони України. І цілком ймовірно, що кремлівський план зі створення “Новоросії” міг би реалізуватися, якби не мужність звичайних українців, котрі добровольцями пішли захищати свою Батьківщину. Вони змогли зупинити поширення “русского міра” і дали час мобілізуватися українській армії.

Незважаючи на досить невелику офіційну історію українського війська, справжній вік Української армії сягає кількох століть, а її бойові традиції формувалися у важких кривавих війнах і конфліктах від Київської Русі до Великої Вітчизняної війни. І сьогодні солдати і офіцери Збройних сил України гідно продовжують традиції своїх дідів і батьків. Не всі нині, на превеликий жаль, розуміють значення власної армії, призначення якої захищати суверенітет та незалежність держави від зазіхань зовнішніх агресорів. Бажаєш жити в мирі — готуйся до війни, говорить мудре народне прислів’я.

Порівняно з 2014 роком, на сьогодні чисельність ЗСУ збільшилася на 75 тис. осіб і становить 255 тисяч, і це все люди з бойовим досвідом, готові захищати свою країну. У резерві української армії нараховується 150 тис. військових. Наче фенікс з попелу – українська армія на сьогодні є найсильнішою країною не членом-НАТО в Європі, і демонструє подальший розвиток та збільшення кадрового потенціалу.

Навіть не зважаючи, на ті особисті складнощі, життєві проблеми, насамперед житлово-побутові, які не надихають оптимізмом і наснагою офіцерський корпус, особливо молоде покоління військовослужбовців, рівень патріотизму наших військових збільшився до неосяжних меж. Адже на кону стоїть самостійність і незалежність України, а хто як не Збройні Сили можуть нас захистити в цей складний, проте дуже відповідальний час.

У цей день прийнято вітати тих, хто має відношення до сухопутних військ України. Адже це їхнє свято. Люди іноді дарують подарунки, але в основному обмежуються усними поздоровленнями і смс-повідомленнями. Також влада і зокрема Президент України вітає службовців в сухопутних військах. Вітають людей і в соціальних мережах святковою публікацією і надихаючими текстами

Опубліковано в категорії: Новини | Прокоментуй!

З Днем Збройних сил Україно

Сьогодні кожен військовослужбовець, а вони колишніми не бувають, відзначає свято – День Збройних Сил України. Ті, без яких напевно українська держава втратила б свою не залежність, ті, які віддали своє найцінніше задля мирного існування кожного громадянина України. Що значать наші захисники для української держави?

Прагнення воювати закладено в чоловікові на генному рівні. Саме тому кожна країна з моменту свого утворення намагалася обзавестися сильною армією, щоб мати можливість протистояти своїм сусідам. Часи йдуть, а наявність сильної армії, як і раніше вкрай важливо для кожної держави. Адже, армія — це один з основних елементів стабільного і впевненого розвитку держави, а тому й рівень забезпечення військових має бути відповідним до покладених на них завдань.

Необхідність мати сильну і готову армію відчули на собі багато країн, в тому числі і Україна. Збройні сили країни з кожним роком ставали все слабшим, адже зброя розпродавалося, виділені гроші йшли не за призначенням, а особовий склад ЗС розпускався. Справа в тому, що чиновники та жителі країни і уявити собі не могли, що рано чи пізно їм знадобитися боєздатна армія. Однак вона знадобилася в самий несподіваний момент. Тому армію довелося відновлювати на руїнах існували збройних сил.

У 2014 році Російська Федерація скористалася тимчасовою політичною дестабілізацією всередині України і розпочала проти нас війну. Анексувавши Кримський півострів, наш сусід націлився на південно-східні регіони України. І цілком ймовірно, що кремлівський план зі створення “Новоросії” міг би реалізуватися, якби не мужність звичайних українців, котрі добровольцями пішли захищати свою Батьківщину. Вони змогли зупинити поширення “русского міра” і дали час мобілізуватися українській армії.

Незважаючи на досить невелику офіційну історію українського війська, справжній вік Української армії сягає кількох століть, а її бойові традиції формувалися у важких кривавих війнах і конфліктах від Київської Русі до Великої Вітчизняної війни. І сьогодні солдати і офіцери Збройних сил України гідно продовжують традиції своїх дідів і батьків. Не всі нині, на превеликий жаль, розуміють значення власної армії, призначення якої захищати суверенітет та незалежність держави від зазіхань зовнішніх агресорів. Бажаєш жити в мирі — готуйся до війни, говорить мудре народне прислів’я.

Порівняно з 2014 роком, на сьогодні чисельність ЗСУ збільшилася на 75 тис. осіб і становить 255 тисяч, і це все люди з бойовим досвідом, готові захищати свою країну. У резерві української армії нараховується 150 тис. військових. Наче фенікс з попелу – українська армія на сьогодні є найсильнішою країною не членом-НАТО в Європі, і демонструє подальший розвиток та збільшення кадрового потенціалу.

Навіть не зважаючи, на ті особисті складнощі, життєві проблеми, насамперед житлово-побутові, які не надихають оптимізмом і наснагою офіцерський корпус, особливо молоде покоління військовослужбовців, рівень патріотизму наших військових збільшився до неосяжних меж. Адже на кону стоїть самостійність і незалежність України, а хто як не Збройні Сили можуть нас захистити в цей складний, проте дуже відповідальний час.

Шана Вам та низький уклін, наші захисники України. Український народ, якому ви присягали на вірність завжди з вами!

Опубліковано в категорії: Новини | Прокоментуй!

Які перспективи відкриває скасування мораторію на продаж сільгоспземель?

Створення та функціонування вільного земельного ринку, на якому буде можливість за конкурентною ринковою ціною купити чи продати с/г землі. Звичайно за умови наявності та чинності дієвого законодавчого акту, який би визначав правила гри на такому специфічному ринку. В свою чергу, у зв’язку із збалансуванням пропиту і пропозиції це позитивно вплине на тих осіб, що продовжуватимуть і надалі здавати власні земель с/г призначення (паїв) на умовах оренди (в т.ч. і агрокомпаніям).

Логічним постає питання чому особи можуть вільно продавати та купувати землю комерційного призначення, але не мають такої змоги по відношенню до земель сільськогосподарського призначення?

Якщо особа має земельну ділянку с/г призначення, але не бажає займатися селянським (фермерським) господарством, то окрім того, як здати її в оренду за не досить високу плату, в неї з’явиться ще одна опція – продати свій земельний наділ за ринковою ціною на вигідних умовах будь-кому, хто запропонує привабливу ціну. І це буде цілком законно. Також у  вільного ринку з обігом земель с/г призначення вбачається позитив у постовій ліквідації корупційних схем щодо незаконної зміни цільового призначення сільськогосподарських земель на «більш привабливу по ціні категорію земель» (наприклад, для житлової забудови тощо). Звичайно, власнику такої «колишньої» земельної ділянку с/г призначення в рази швидше знайти охочого покупця.

Станом на сьогодні мораторієм забороняється:

  • вносити права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств;
  • купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності;
  • купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
  • купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства;
  • зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
  • зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства;
  • купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних часток (паїв);
  • зміна цільового призначення (використання) земельних часток (паїв).

Винятками з вказаних заборон, тобто дія мораторію не поширюється на наступні випадки: а) вилучення (викуп) земельних ділянок с/г для суспільних потреб; б) передача земельних часток (паїв) у спадщину; в) обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону; г) зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам – учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

По-друге, відкриється конкурентний ринок щодо купівлі земель с/г призначення державної і комунальної власності. За умови продажу таких земель (прав власності на них) на конкурентних умовах (земельних торгах), який поки, що існує лише щодо продажу прав користування такою категорією земель, здатен наповнити державний і місцевий бюджети відчутно.

Але поряд із скасуванням мораторію щодо операцій із відлучення та набуттям прав на землі с/г призначення необхідно забезпечити продовження дії мораторію щодо зміни цільового призначення таких земельних ділянок. Це у свою чергу забезпечить життєдіяльність і активність земельного ринку саме земель с/г призначення, кількість яких не зможе змінюватися у зв’язку із зміною цільового призначення таких земель

На мій погляд, поряд із численною кількістю «проти» скасування мораторію, більшість з яких є міфами (що поширюються тими, кому вигідно аби ринок землі залишався на низькому ціновому рівні та в тіні), є переваги такого впровадження ринку земель с/г призначення. Звичайно, будь-які нововведення та новели мають проти випробування часом. Насправді протягом короткого часу після впровадження цього ринку відразу буде виявлено недоліки та слабкі сторони цього механізму.

ДОРЕЧІ, щодо іноземців: Наразі придбати землю можуть звичайні українці та підприємці, які займаються вирощуванням та реалізацією рослинної продукції. Для цього вони повинні мати сільськогосподарську освіту, відповідний досвід роботи, або займатися вирощуванням та реалізацією рослинної продукції.

За прийнятим законопроектом коло власників розширили до державитериторіальних громад, будь-яких громадян та підприємців.

Іноземцям та особам без громадянства також надають право власності на землю, однак лише у спадок та на один рік, протягом якого її необхідно передати комусь іншому.

Опубліковано в категорії: Новини | Прокоментуй!

Будапештский меморандум: обещание безопасности, но не ее гарантия

Двадцать пять лет назад, 5 декабря 1994 года, президенты Украины, России, США и Великобритании подписали Будапештский меморандум – документ о гарантиях безопасности в связи с присоединением Украины к Договору о нераспространении ядерного оружия. Согласно ему РФ, США и Великобритания пообещали уважать независимость, суверенитет и существующие границы Украины, воздерживаться от угрозы силой и выступили против ее применения относительно территориальной целостности и политической независимости Украины, а также от оказания на нее экономического давления. Кроме того, подписанты пообещали добиваться немедленных действий со стороны Совета Безопасности ООН с целью оказания помощи Украине, если она станет жертвой акта агрессии или объектом угрозы агрессии с применением ядерного оружия. А также не применять ядерное и любое другое оружие против Украины, кроме случая нападения на них или их союзников. Украина же, со своей стороны, после подписания меморандума, добровольно отдала свое ядерное оружие (на тот момент ядерный потенциал Украины считался третьим в после США и РФ – у нас размещались межконтинентальные баллистические ракеты, стратегические бомбардировщики, способные нести ядерное оружие, ядерные боезаряды стратегического оружия и т.д.). Через полтора года все это богатство было перевезено в Россию. А еще черед два десятка лет Россия начала агрессию против Украины, аннексировав украинский Крым.
Стоит отметить, что официально ни одна из сторон за все это время так и не ратифицировала меморандум. Вопрос его пересмотра, впрочем, поднимался после конфликта между Украиной и Россией за остров Тузла в конце 2003 года, но созвать международную конференцию по подготовке нового документа тогда так и не смогли. Любопытно также, что после аннексии Крыма Россия своей вины в нарушении Будапештского меморандума не признала. И до сих пор пытается «перевести стрелки» на Украину. Так, в ноябре текущего года глава МИД РФ Сергей Лавров заявил: «В Будапештском меморандуме нет обязательств стран, которые его подписали, молча наблюдать, а то и поддерживать, антиконституционные вооруженные государственные перевороты. Принципы ОБСЕ, под которыми подписалась и Украина, категорически запрещают смену власти таким образом, как в феврале 2014 года». Впрочем, это не первая его попытка очернить Украину в этом вопросе. К примеру, в январе текущего года Лавров уже заявлял, что Украина, де-факто, нарушила Будапештский меморандум, поскольку якобы брала на себя обязательства «не поощрять расистские, неонацистские, ксенофобические тенденции, а то, что произошло после Майдана, было грубейшим нарушением этих обязательств наших украинских соседей». Впрочем, этот тезис не выдерживает никакой критики.
Так, Россия желала бы забыть о Будапештском меморандуме и своих обещаниях, прописанных в этом документе, поскольку восстановление территориальной целостности Украины, по мнению РФ, может обсуждаться только в рамках Минских соглашений.
Однако, как свидетельствуют постоянные обстрелы на Донбассе, Минские соглашения тоже ничего не значат для России. А открытое нападение российских пограничников на украинских моряков в Азовском море 26 ноября, мало того, что приоткрыло, наконец, глаза Западу на то, что на украинских территориях бесчинствуют не какие-то неизвестные «отпускники» и «зеленые человечки», а именно российские военные, но и заставило Украину всерьез заняться темой пересмотра Будапештского меморандума.
Необходимо констатировать тот факт, что Будапештский меморандум не содержит в себе четких механизмов по защите суверенитета Украины, ведь стране не нужно ядерное оружие, необходимо обеспечение целосности, механизмов по реагированию на угрозы Украине также отсутсвует.
Вариантами реальных гарантий, могут стать как членство в НАТО, , либо же получение у конгресса США статуса «основного партнера с внеблоковым статусом, что в американской практике приравнивается к оборонному статусу». К сожалению, оба эти варианта пока выглядят бесперспективными.
Еще один вариант гарантий возможен в случае вступления Украины в Евросоюз. И хотя членство в ЕС, фактически, не обеспечивает безопасности, представить, что РФ ввяжется в войну с членом Евросоюза, все-таки сложно. Эксперты сходятся во мнении, что из всех вышеперечисленных способов получения гарантий безопасности и сохранения территориальной целостности, членство в НАТО, пожалуй, могло бы стать наиболее перспективным для Украины. И, дабы ускорить процесс, Альянс мог бы принять решение об экстренном вступлении Украины в НАТО.
Какой вариант действительно предпочтительный и является приоритетным – оставим этот вопрос компетентным лицам и органам. Но одно несомненно – механизм Будапештского меморандума неэффективен, а обеспечения гарантий безопасности для украинского государства и народа – это первоочередная задача нашего руководства страны.

Опубліковано в категорії: Новини | Прокоментуй!

ПІРАТИ АЗОВСЬКОГО МОРЯ

Українські кораблі були розграбовані мародерами. Головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак прокоментував стан кораблів “Бердянськ”, “Нікополь” і буксиру “Яни Капу”, які нещодавно Україні повернула Росія.

“Те, що російська сторона зробила з кораблями, які захопила під час збройної провокації поблизу Керченської протоки, не має військової логіки, ці кораблі були розграбовані мародерами”, – зазначив Руслан Хомчак.

Відповідаючи на запитання щодо стану, в якому українська сторона отримала від росіян кораблі, Хомчак підтвердив, що вони були розграбовані.

“Коли їх (кораблі) забирали, був складений акт, все було описано. Те, що мені доповів командувач ВМС, – це навіть соромно коментувати. Як військова людина можу зрозуміти, чому Росія зняла з кораблів засоби зв’язку і навігації. Але коли мені говорять, що вони навіть в гальюні унітази познімали – цього я не розумію. Коли мені кажуть, що на “Яни Капу”, на буксирі, познімали оці трубопроводи мідні, як кольоровий метал, – я так розумію, що це не військові працювали, це мародери. По-іншому я не можу назвати тих істот, які так вчинили з військовим кораблем”, – сказав генерал.

Він заявив, що українська сторона, має намір швидко відремонтувати ці кораблі, і вони продовжать службу в ВМС України.

Інцидент у Керченській протоці стався рік тому – 25 листопада 2018 року російські військові захопили українські кораблі і українських моряків, коли вони здійснювали перехід з Чорного до Азовського моря.

Моряків звільнили з полону лише у вересні 2019 року. Українські кораблі повернули 20 листопада.

Раніше ексголовний військовий прокурор Анатолій Матіос опублікував неофіційний звіт щодо стану трьох українських кораблів, які повернулися у середу з анексованого Росією Криму.

У ньому йшлося, що з суден зникла не лише зброя та рації, а й предмети побуту, такі як унітази, ліхтарі та кухонна плита.

Президент України Володимир Зеленський після огляду кораблів стримано розповів, що бракує частини озброєння та обладнання, а Україна звернеться до Росії з проханням повернути все, чого не вистачає.

У ФСБ Росії заявили, що передавала кораблі цілими, а “угробити” їх могла українська сторона по дорозі до Очакова.

https://www.bbc.com/ukrainian/news-50536358

https://www.bbc.com/ukrainian/news-50536358
https://www.bbc.com/ukrainian/news-50536358

https://www.bbc.com/ukrainian/news-50536358
Опубліковано в категорії: Новини | Прокоментуй!

Разведчик -“сепаратист” Матюха – свидетель обвинения

Детективная история с миссией украинского разведчика Эдуарда Матюхи кажется сенсационной только на первый взгляд. Когда одна часть элиты плавно перетекает в другую, украинский силовик или политик в одночасье становится пророссийским или просто российским, а реальных возможностей проверить лояльность того или иного человека просто не существует. Можно только вообразить, сколько еще украинских разведчиков работают сегодня в структурах «народных республик». И – наоборот – сколько еще российских разведчиков сегодня работает в Киеве, включая высшее политическое и военное руководство страны.

С этой точки зрения история с Эдуардом Матюхой подчёркивает всю гибридность российско-украинского противостояния.

Мы никогда не узнаем, сколько разведчиков работает с обеих сторон. Мы никогда не узнаем даже, идёт в том или ином случае речь о настоящем разведчике или о том, кто был вынужден перейти на сторону врага под давлением непреодолимых обстоятельств.

Но самое важное – это то, что бесценная информация, которую добывают разведчики, не является ни для кого настоящей тайной. Разведчик – это свидетель обвинения.

Матюха рассказывает сенсационные вещи о том, что структурами «народных республик» руководят российские кураторы – но разве об этом не говорят уже пять лет подряд? Разве Кремль стеснялся направлять российских граждан для руководства «республиками»?

Разведчик говорит, что в Москве в конце прошлого года готовились к возвращению к проекту «Новороссия», к оккупации Одесской и Харьковской областей. Но разве об этом не рассказывают годами и политики, и аналитики? И разве это изменило представление об угрозах со стороны большинства украинцев, проголосовавших на президентских выборах за человека, утверждавшего, что война продолжается просто потому, что на ней обогащаются?

И разве Владимир Зеленский и его окружение отказались от этого предательского тезиса после того, как получили доступ к секретной информации, то есть убедились в правдивости того, что говорилось?

В этой ситуации подвиг любого разведчика – лишь сбор доказательств, к которым никто не хочет прислушиваться.

Источник:
https://glavnoe.ua/articles/a12747-razvedchik-separatist-matjuha-svidetel-obvinenija

Опубліковано в категорії: Новини | Прокоментуй!